Університет долучається до масштабної європейської ініціативи COPILOT: шлях до інновацій та сталого розвитку

2 вересня 2025 року в стінах університету відбулася важлива подія ‒ зустріч проректора з освітньої, виховної та міжнародної діяльності Тетяни Димань з науково-педагогічними працівниками агробіотехнологічного та біолого-технологічного факультетів. У центрі уваги ‒ амбітний європейський проєкт COPILOT, учасником якого став наш заклад освіти.

COPILOT ‒ це не просто черговий міжнародний проєкт, а справжня ініціатива трансформації. EIT HEI Initiative (Higher Education for Sustainable Innovation) має на меті перетворити європейські університети на потужні центри інновацій, особливо у сфері прогресивних «Deep Tech» технологій. Пріоритетний напрямок проекту ‒ сталий розвиток, зокрема сталої енергетики та чистих технологій (Sustainable Energy & Clean Technologies, SECT).

Сьогодні, коли світ стоїть перед викликами кліматичних змін і екологічних загроз, роль університетів виходить далеко за межі традиційної освітньої місії. Заклади вищої освіти покликані стати рушійною силою інноваційних перетворень, які змінюватимуть не лише освітні програми, а й саму парадигму взаємодії освіти з бізнесом і виробництвом.

Проректор детально презентувала ключові напрями проєкту. Основна мета COPILOT ‒ забезпечити структурні зміни в університетах на всіх рівнях: від оновлення освітніх програм до розширення співпраці з промисловістю. Проєкт передбачає підвищення рівня освіченості як студентів, так і представників виробничого сектору, активне залучення молоді до виконання стартап-проєктів та масштабне впровадження інновацій у реальне виробництво.

Це не абстрактні декларації, а конкретний план дій. Університет має стати майданчиком, де народжуються ідеї, випробовуються технології та формуються фахівці нового покоління ‒ ті, хто вміє мислити інноваційно, працювати в міждисциплінарних командах і впроваджувати сталі рішення у практичну площину.

Завершуючи презентацію, Тетяна Миколаївна окреслила завдання, які стоять перед університетом у рамках реалізації проєкту, та звернулася до колег з важливим закликом: активно долучатися до роботи над COPILOT. Адже успіх проєкту залежить не від окремих ентузіастів, а від спільних зусиль усієї університетської спільноти.

Ця зустріч стала не просто інформаційним заходом, а символічним стартом нового етапу розвитку університету ‒ етапу, коли наш університет стає повноцінним учасником європейського освітнього простору, де цінуються інновації, сталість і прагнення до змін.

The University joins the large-scale European initiative COPILOT: a path to innovation and sustainable development

On September 2, 2025, a significant event took place within the university walls ‒ a meeting of the Vice-Rector for Educational, Upbringing and International Activities, Tetiana Mykolaivna Dyman, with the academic and teaching staff of the Agrobiotechnological and Bio-technological Faculties.

The focus was on the ambitious European project COPILOT, in which our educational institution has become a participant.

COPILOT is not just another international project, but a genuine transformation initiative.

The EIT HEI Initiative (Higher Education for Sustainable Innovation) aims to turn European universities into powerful centers of innovation, especially in the field of progressive "Deep Tech" technologies.

The project's priority direction is sustainable development, specifically Sustainable Energy & Clean Technologies (SECT).

Today, when the world faces challenges of climate change and environmental threats, the role of universities goes far beyond the traditional educational mission.

Higher education institutions are called upon to become the driving force of innovative transformations that will change not only curricula but also the very paradigm of education's interaction with business and production.

Tetiana Mykolaivna detailed the key directions of the project. The main goal of COPILOT is to ensure structural changes in universities at all levels: from updating curricula to expanding cooperation with industry.

The project involves increasing the level of education of both students and representatives of the production sector, active involvement of young people in the implementation of startup projects and large-scale introduction of innovations into real production.

These are not abstract declarations, but a concrete action plan. The university must become a platform where ideas are born, technologies are tested, and a new generation of specialists is formed ‒ those who know how to think innovatively, work in interdisciplinary teams, and implement sustainable solutions in practice.

Concluding the presentation, Tetiana Mykolaivna outlined the tasks facing the university within the framework of the project implementation and appealed to the academic and teaching staff with an important call: to actively join the work on COPILOT.

After all, the project's success depends not on individual enthusiasts, but on the joint efforts of the entire university community.

This meeting became not just an informational event, but a symbolic start of a new stage of the university's development — a stage when our educational institution becomes a full-fledged participant in the European educational space, where innovation, sustainability, and the desire for change are valued.

Комплексне вивчення технологій біогазової генерації: практичне заняття
на біогазовому зоводі виробництва німецької фірми Lipp GmbH 

У рамках проєкту COPILOT у Білоцерківському національному аграрному університеті було організовано виїзне практичне заняття на біогазовому заводі виробництва німецької компанії Lipp GmbH.

Вибір зазначеного вище об'єкта для навчального процесу обумовлений стратегічним значенням біогазових технологій для агропромислового комплексу України та можливістю ознайомлення з передовими європейськими стандартами виробництва відновлюваної енергії з органічної біомаси.

Біогазові заводи становлять критично важливий компонент сучасного агропромислового виробництва, забезпечуючи комплексне вирішення кількох стратегічних завдань:

1) Утилізація органічних відходів: біогазові установки дають змогу ефективно переробляти широкий спектр органічних відходів, що утворюються в процесі агропромислового виробництва, перетворюючи потенційне екологічне навантаження на цінний енергетичний ресурс.

2) Виробництво біометану: технологія анаеробного зброджування забезпечує отримання біометану, який може бути використано для генерації електричної енергії, задоволення теплових потреб підприємства або доведено до стандартів природного газу для інтеграції в газотранспортну систему.

3) Виробництво органічних добрив: процес біогазової генерації супроводжується утворенням високоякісного органічного добрива ‒ дигестату, який характеризується покращеними агрохімічними властивостями порівняно з вихідною сировиною.

4) Циркулярна економіка: інтеграція біогазових установок в агропромислове виробництво створює замкнутий цикл використання ресурсів, що відповідає принципам циркулярної економіки та сталого розвитку.

Особливістю організованого навчального візиту стала можливість проведення детального огляду обладнання під час планового технічного обслуговування біогазового заводу. Ця обставина дала змогу отримати безпрецедентний доступ до всіх компонентів технологічного процесу:

• Технологія анаеробного зброджування: учасники отримали комплексні розуміння процесів анаеробного зброджування органічної біомаси, включаючи параметри ферментації, контроль температурного режиму та управління біохімічними процесами.
• Детальний огляд обладнання: доступ до кожного компонента біогазової установки дав змогу детально вивчити конструктивні особливості ферментаторів, систем підготовки сировини, газоочищення та енергогенеруючого обладнання.
• Системи автоматизації та контролю: особливу увагу було приділено вивченню щита управління біогазовою установкою, що забезпечує автоматизоване регулювання технологічних процесів та моніторинг параметрів роботи системи.
• Критично важливим елементом навчальної програми стало детальне вивчення енергогенеруючого обладнання, спеціально адаптованого для роботи на біометані:
• Біогазовий двигун: учасники проєкту мали унікальну можливість детально ознайомитися із двигуном внутрішнього згорання, що спроектований та оптимізований для роботи на біометані. Ознайомлення з конструктивними особливостями та технічними характеристиками цього обладнання дозволило зрозуміти специфіку використання біогазу як моторного палива.
• Електрогенератор: вивчення генератора електричної енергії, інтегрованого з біогазовим двигуном, забезпечило розуміння принципів когенерації та комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
• Система утилізації теплоти: аналіз системи рекуперації теплоти від енергогенеруючого обладнання продемонстрував можливості досягнення високої загальної ефективності використання енергетичного потенціалу біогазу.

Біогазовий завод компанії Lipp GmbH є еталоном німецьких інженерних рішень у сфері біогазових технологій. Ознайомлення з обладнанням заводу дало змогу оцінити рівень технологічної досконалості, якості виробництва та автоматизації, характерні для європейського енергетичного обладнання. Розуміння цих стандартів є критично важливим для майбутніх фахівців, які працюватимуть над розвитком біоенергетичного сектору в Україні.

Досвід практичного вивчення біогазових технологій акцентує увагу на  їх важливість для досягнення енергетичної незалежності агропромислового сектору України. Можливість перетворення органічних відходів на цінні енергетичні ресурси та органічні добрива створює основу для сталого розвитку сільських територій та зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв.

Comprehensive study of biogas generation technologies: 
practical training at the biogas plant of the German company Lipp GmbH 

As part of Bila Tserkva National Agrarian University's participation in the innovative COPILOT project, a field trip was organised to the biogas plant of the German company Lipp GmbH.

The choice of the above-mentioned facility for the training process is due to the strategic importance of biogas technologies for the agro-industrial complex of Ukraine and the opportunity to get acquainted with advanced European standards of renewable energy production from organic biomass.

Biogas plants are a critically important component of modern agro-industrial production, providing a comprehensive solution to several strategic tasks:

• Organic waste disposal: biogas plants allow for the efficient processing of a wide range of organic waste generated in the course of agro-industrial production, transforming a potential environmental burden into a valuable energy resource.
• Biomethane production: anaerobic digestion technology produces biomethane, which can be used to generate electricity, meet the heating needs of an enterprise, or be upgraded to natural gas standards for integration into the gas transmission system.
• Organic fertiliser production: the biogas generation process is accompanied by the formation of high-quality organic fertiliser – digestate, which has improved agrochemical properties compared to the raw material.
• Circular economy: the integration of biogas plants into agro-industrial production creates a closed cycle of resource use, which is in line with the principles of the circular economy and sustainable development.

A unique opportunity for technical inspection during scheduled maintenance. A special feature of the organised study visit was the opportunity to conduct a detailed inspection of the equipment during the scheduled maintenance of the biogas plant. This circumstance provided unprecedented access to all components of the technological process:

• Anaerobic digestion technology: participants gained a thorough and comprehensive understanding of the processes of anaerobic digestion of organic biomass, including fermentation parameters, temperature control and management of biochemical processes.
• Detailed overview of equipment: access to each component of the biogas plant allowed for a detailed study of the design features of fermenters, raw material preparation systems, gas purification and power generation equipment.
• Automation and control systems: particular attention was paid to studying the biogas plant control panel, which provides automated regulation of technological processes and monitoring of system operating parameters.

• Biogas engine: project participants had a unique opportunity to learn in detail about the internal combustion engine, , which is designed and optimised to run on biomethane. Familiarisation with the design features and technical characteristics of this equipment provided an understanding of the specifics of using biogas as a motor fuel.
• Electric generator: studying the electric generator integrated with the biogas engine provided an understanding of the principles of cogeneration and combined production of electricity and heat.
• Heat recovery system: analysis of the heat recovery system from energygenerating equipment demonstrated the possibility of achieving high overall efficiency in the use of biogas energy potential.

The Lipp GmbH biogas plant represents the benchmark for German engineering solutions in the field of biogas technology. Familiarisation with the plant's equipment allowed us to assess the level of technological excellence, production quality and automation characteristic of European energy equipment. Understanding these standards is critical for future specialists who will work on the development of the bioenergy sector in Ukraine.

Practical experience in studying biogas technologies highlights their importance for achieving energy independence in Ukraine's agro-industrial sector. The ability to convert organic waste into valuable energy resources and organic fertilisers creates the basis for sustainable development of rural areas and reduces dependence on imported energy sources. 

Практична підготовка майбутніх енергетиків: інтеграція промислового досвіду в навчальний процес

 У рамках проєкту COPILOT, спрямованого на розвиток глибокотехнологічних компетентностей у сфері сталої енергетики, в Білоцерківському національному аграрному університеті було організовано виїзне практичне заняття на одній із найпотужніших сонячних електростанцій України.

Ця освітня ініціатива втілює принцип поєднання теоретичних знань з практичним досвідом, що є критично важливим для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі відновлюваної енергетики.

Учасники отримали унікальну можливість вивчити сучасне обладнання індустріального масштабу, яке є еталоном технологічної досконалості у секторі відновлюваної енергетики:

• Фотоелектричні модулі: На станції використовуються високоефективні полікристалічні кремнієві фотомодулі номінальною потужністю 550 Вт, що представляють сучасний стандарт промислової сонячної генерації.
• Інверторне обладнання: Система базується на надійних стрінгових інверторах Huawei Sun, які забезпечують високу ефективність перетворення постійного струму в змінний та стабільність роботи всієї системи.
• Масштаб впровадження: Компактність розташування обладнання в поєднанні з значною потужністю генерування демонструє високий рівень інженерної оптимізації та ефективності використання доступних площ.

Програма практичного навчання передбачала комплексне ознайомлення з ключовими аспектами функціонування сучасної сонячної електростанції:

• Системи керування та моніторингу: Учасники отримали доступ до центральних щитових та пунктів керування станцією, що дозволило зрозуміти організацію управління складною енергетичною інфраструктурою.
• Релейний захист та автоматика: Детальне вивчення систем релейного захисту та автоматизованого управління забезпечило розуміння принципів безпечної та надійної роботи енергетичних об'єктів.
• Моніторинг в реальному часі: Аналіз систем онлайн-моніторингу продемонстрував сучасні підходи до контролю параметрів генерації та оперативного реагування на зміни умов експлуатації.

Ключовою складовою успіху навчального заходу стала активна участь досвідчених фахівців підприємства, які виступили в ролі менторів для учасників проєкту. Цей формат взаємодії забезпечив передачу не лише технічних знань, а й практичного досвіду експлуатації та обслуговування складних енергетичних систем. Безпосередній контакт з професіоналами галузі надав учасникам цінні інсайти щодо реальних викликів та специфіки роботи в секторі відновлюваної енергетики.

Організація практичних занять на діючих промислових об'єктах представляє найкращу практику (best practice) підготовки фахівців, які формуватимуть енергонезалежну Україну. Враховуючи безпекові виклики, пов'язані з військовою агресією, детальна інформація щодо локації та технічних характеристик об'єкта не розголошується. Проте сам факт можливості проведення таких навчальних заходів підкреслює стійкість енергетичного сектору та його відданість розвитку людського капіталу навіть в умовах воєнного часу.

Участь університету в проєкті CОPILOT та активне співробітництво з промисловими партнерами демонструє відданість не лише власній енергетичній трансформації, але й розвитку нового покоління фахівців у сфері відновлюваної енергетики.

Practical training of future power engineers: integration of industrial experience into the educational process

 As part of Bila Tserkva National Agrarian University's participation in the innovative COPILOT project, aimed at developing deep-tech competencies in the field of sustainable energy, a field trip was organised to one of the most powerful solar power plants in Ukraine.

This educational initiative embodies the principle of combining theoretical knowledge with practical experience, which is critically important for training highly qualified specialists in the renewable energy field.

Participants had a unique opportunity to study modern industrial-scale equipment, which is a benchmark of technological excellence in the renewable energy sector:

• Photovoltaic modules: the station uses high-efficiency polycrystalline silicon PV modules with a rated capacity of 550 W, representing the modern standard of industrial solar generation.
• Inverter equipment: the system is based on reliable Huawei Sun string inverters, which ensure high efficiency of DC to AC conversion and stability of the entire system's operation.
• Implementation scale: the compactness of the equipment arrangement combined with significant generation capacity demonstrates a high level of engineering optimisation and efficiency in the use of available areas.

The practical training programme provided a comprehensive introduction to key aspects of a modern solar power plant's functioning:

• Control and monitoring systems: participants gained access to central switchboards and station control points, which allowed understanding the organisation of managing complex energy infrastructure.
• Relay protection and automation: a detailed study of relay protection and automated control systems ensured an understanding of the principles of safe and reliable operation of energy facilities.
• Real-time monitoring: analysis of online monitoring systems demonstrated modern approaches to controlling generation parameters and prompt response to changes in operating conditions.

A key component of the training event's success was the active participation of experienced enterprise specialists who acted as mentors for project participants.

This interaction format ensured the transfer of not only technical knowledge but also practical experience in the operation and maintenance of complex energy systems.

Direct contact with industry professionals provided participants with valuable insights into real challenges and the specifics of working in the renewable energy sector.

The organisation of practical training at operating industrial facilities represents best practice in training specialists who will shape energy-independent Ukraine.

Considering security challenges related to military aggression, detailed information regarding the location and technical characteristics of the facility is not disclosed.

However, the very fact that such training events are possible underscores the resilience of the energy sector and its commitment to human capital development even in wartime conditions.

The university's participation in the COPILOT project and active cooperation with industrial partners demonstrates a commitment not only to its own energy transformation but also to the development of a new generation of specialists in the field of renewable energy.

Інноваційні енергетичні рішення в агропромисловому виробництві:
практичне заняття на товарній молочній фермі ТОВ «Терезине»

У рамках міжнародного проєкту COPILOT у Білоцерківському національному аграрному університеті було організовано виїзне практичне заняття на товарній молочній фермі ТОВ «Терезине».

Вибір цього об’єкта для проведення практичного заняття обумовлено піонерним статусом підприємства у впровадженні передових технологій утримання тварин та енергоефективних рішень, що демонструють можливості інтеграції сучасних інженерних підходів у традиційне агропромислове виробництво.

Програма практичного заняття передбачала всебічне ознайомлення з технологічними аспектами функціонування сучасної молочної ферми. Учасники ознайомилися з передовими методами організації виробничих приміщень, системи мікроклімату та автоматизованого управління параметрами середовища утримання молочної худоби. Детально було розглянуто фізіологічні особливості молочних корів, що дало змогу зрозуміти взаємозв'язок між умовами утримання, раціоном харчування та продуктивністю тварин. Особливу увагу було приділено системі догляду за тваринами, в якій в єдину систему управління молочним виробництвом інтегровані ветеринарнф, зоотехнічнф та технологічнф аспекти.

Ключовим об'єктом вивчення стало сучасне доїльне обладнання провідного світового виробника DeLaval, встановлене в конфігурації паралель 2×14:

• Конфігурація системи: паралельна доїльна установка 2×14 забезпечує одночасне доїння 28 корів, що значно підвищує продуктивність праці та пропускну здатність доїльного залу.
• Автоматизація процесів: система оснащена автоматизованими пристроями контролю параметрів доїння, ідентифікації тварин та моніторингу якості молока, що забезпечує високі стандарти продукції та оперативного відхилення.
• Ергономіка та благополуччя тварин: конструкція обладнання враховує як ергономічні потреби персоналу, так і фізіологічний комфорт тварин, що позитивно впливає на продуктивність та тривалість продуктивного використання поголів'я.

Особливу увагу під час практичного заняття було приділено вивченню інноваційної системи утилізації теплової енергії, що утворюється в процесі охолодження молока. Це рішення демонструє передові підходи до енергоефективності в агропромисловому виробництві:

Технологія рекуперації теплоти:

• Охолодження молока: свіжовидоєне молоко підлягає теперішньому охолодженню до температури 2‒4°C для збереження його якості та мікробіологічної безпеки. Цей процес супроводжується виділенням значної кількості теплової енергії.
• Утилізація вторинної теплоти: теплова енергія, що вивільняється від охолодження молока, не розсіюється в навколишнє середовище, а уловлюється через систему теплообмінників та перенаправляється для технологічних потреб підприємства.
• Опалення виробничих приміщень: частина рекуперованої теплоти використовується для підтримання оптимальної температури у виробничих приміщеннях, особливо в холодний період, що зменшує навантаження на основну систему опалення.
• Підігрів технічної води: рекуперована теплота використовується для первинного підігріву технічної води, що використовується для санітарної обробки домашнього обладнання та виробничих приміщень.
• Підігрівання води для напою: система забезпечує підігрівання води, що підходить для напування тварин, до оптимальної температури 12‒15 °C, що позитивно впливає на споживання води худобою та їх продуктивність, особливо в холодний період.

Впровадження системи утилізації тепла від охолодження молока продемонструвало значні результати:

• Зниження енергоспоживання: раціональна організація процесів теплообміну дала змогу суттєво зменшити загальне енергоспоживання товарної ферми, що забезпечує як економічний ефект через зниження витрат на енергоносії, так і екологічний ефект через зменшення викидів парникових газів.
• Покращення виробничих показників: оптимізація температурних режимів води для напування тварин та виробничих приміщень позитивно вплинула на продуктивність поголів'я та ефективність технологічних процесів.
• Підвищення експлуатаційної надійності: стабілізація температурних режимів зменшує зниження термічних навантажень на обладнання та подовження його експлуатаційного ресурсу.
• Циркулярна економіка: система рекуперації тепла є практичним втіленням принципів циркулярної економіки, демонструючи можливості ефективного використання вторинних енергетичних ресурсів у замкнутому технологічному циклі.

Візит на товарну молочну ферму ТОВ «Терезине» продемонстрував важливість міждисциплінарного підходу у підготовці фахівців для агропромислового комплексу. Учасники отримали можливість інтегрувати знання з енергетики, зоотехнії, ветеринарії, автоматизації та управління виробництвом, що відповідає сучасним вимогам до кваліфікації фахівців аграрного сектору. Розуміння комплексного характеру агропромислового виробництва та можливостей застосування енергоефективних рішень є критично важливим для майбутніх інженерів та керівників підприємств АПК.

Innovative energy solutions in agro-industrial production: practical training at the commercial dairy farm LLC "Terezyne"

As part of Bila Tserkva National Agrarian University's participation in the innovative COPILOT project, a field trip was organised to the commercial dairy farm LLC "Terezyne".

The choice of this facility for the practical training was due to the enterprise's pioneering status in implementing advanced animal husbandry technologies and energy-efficient solutions, demonstrating the possibilities of integrating modern engineering approaches into traditional agro-industrial production.

The practical training programme provided a comprehensive introduction to the technological aspects of a modern dairy farm's operation. The practical training program provided a comprehensive introduction to the technological aspects of the functioning of a modern dairy farm. The participants were introduced to advanced methods of organizing production facilities, microclimate systems and automated control of parameters of the dairy cattle environment. The physiological characteristics of dairy cows were examined in detail, which made it possible to understand the relationship between housing conditions, diet and animal productivity. Special attention was paid to the animal care system, in which veterinary, zootechnical and technological aspects are integrated into a single dairy production management system.

A key object of study was the modern milking equipment from the world's leading manufacturer DeLaval, installed in a parallel 2×14 configuration:

• System configuration: the parallel 2×14 milking parlour ensures the simultaneous milking of 28 cows, which significantly increases labour productivity and the throughput capacity of the milking hall.
• Process automation: the system is equipped with automated devices for controlling milking parameters, animal identification and milk quality monitoring, ensuring high product standards and operational deviation management.
• Ergonomics and animal welfare: the equipment design takes into account both the ergonomic needs of the personnel and the physiological comfort of the animals, which positively affects productivity and the duration of the herd's productive use.

During the practical training, special attention was paid to studying the innovative system for utilizing thermal energy generated during the milk cooling process.

This solution demonstrates advanced approaches to energy efficiency in agro-industrial production:

Heat recovery technology:

• Milk cooling: freshly drawn milk undergoes immediate cooling to a temperature of 2-4°C to preserve its quality and microbiological safety. This process is accompanied by the release of a significant amount of thermal energy.
• Secondary heat utilisation: the thermal energy released from milk cooling is not dissipated into the environment, but is captured through a system of heat exchangers and redirected for the enterprise's technological needs.
• Heating of production premises: part of the recovered heat is used to maintain the optimal temperature in production premises, especially during the cold period, which reduces the load on the main heating system.
• Technical water heating: recovered heat is used for the primary heating of technical water used for sanitation of milking equipment and production premises.
• Heating water for drinking: the system ensures the heating of water supplied for animal drinking to an optimal temperature of 12‒15°C, which positively affects water consumption by livestock and their productivity, especially in the cold period.

The implementation of the heat recovery system from milk cooling demonstrated significant results:

• Reduced energy consumption: rational organisation of heat exchange processes allowed to significantly reduce the general energy consumption of the commercial farm, ensuring both an economic effect through reduced energy costs and an environmental effect through reduced greenhouse gas emissions.
• Improvement of production indicators: optimisation of temperature regimes of water for watering animals and production premises positively influenced herd productivity and the efficiency of technological processes.
• Increased operational reliability: stabilisation of temperature regimes reduces thermal loads on equipment and extends its service life.
• Circular economy: the heat recovery system is a practical embodiment of circular economy principles, demonstrating the possibilities of effective use of secondary energy resources in a closed technological cycle.

The visit to the commercial dairy farm LLC "Terezyne" demonstrated the importance of an interdisciplinary approach in training specialists for the agro-industrial complex.

Participants had the opportunity to integrate knowledge of energy, animal husbandry, veterinary medicine, automation and production management, which meets modern requirements for the qualification of agricultural sector specialists.

Understanding the complex nature of agro-industrial production and the possibilities of applying energy-efficient solutions is critically important for future engineers and managers of agricultural enterprises.

Освітні програми назустріч майбутньому:
гаранти обговорили інтеграцію принципів сталого розвитку

13 листопада в стінах Білоцерківського національного аграрного університету відбулася стратегічно важлива зустріч ‒ проректор з освітньої, виховної та міжнародної діяльності Тетяна Димань провела робочу нараду з гарантами освітніх програм, що реалізуються в університеті. У фокусі уваги ‒ інтеграція ідей сталого розвитку в університетську освіту.

Проректор детально презентувала хід виконання проекту COPILOT ‒ EIT HEI Initiative (Higher Education for Sustainable Innovation), який стає не просто міжнародною ініціативою, а реальним інструментом модернізації вищої освіти. Особливу увагу під час зустрічі було приділено напрямам проєкту та проходженню учасниками профільних курсів.

Цифри та факти, представлені проф. Димань Т.М., свідчать про активну роботу: викладачі та студенти університету долучаються до освітніх модулів, які розширюють їх компетентності в галузі інноваційних технологій. Однак головне питання, яке постало перед гарантами освітніх програм, було іншого порядку: як зробити ці знання не епізодичними, а системними?

Ключовим моментом зустрічі стало звернення проректора до гарантів освітніх програм із конкретним завданням: розглянути можливість впровадження в освітні програми елементів, що стосуються технологій у сфері сталого розвитку ‒ сталої енергетики та чистих технологій (Sustainable Energy & Clean Technologies, SECT).

Це не формальна вимога, а нагальна потреба часу. Сучасний світ вимагає від фахівців не лише глибоких знань у своїй галузі, а й розуміння принципів сталості, здатності мислити екологічно, застосовувати чисті технології та шукати енергоефективні рішення. Аграрна освіта ‒ особливо, адже саме сільське господарство може стати або руйнівником екосистем, або провідником сталого розвитку.

Білоцерківський національний аграрний університет уже має потужну базу для таких змін: діючі сонячні електростанції, експериментальні установки для виробництва біопалива, досвід використання біомаси для опалення. Все це ‒ не музейні експонати, а живі приклади, які можна інтегрувати в навчальний процес.

Тепер перед гарантами освітніх програм постає творче завдання: знайти органічні точки входу для тематики сталого розвитку в дисципліни різних спеціальностей. Це може бути окремий модуль, це можуть бути практичні заняття на базі університетських об'єктів зеленої енергетики, це можуть бути курсові та дипломні проєкти з реальними інноваційними кейсами.

Зустріч 13 листопада ‒ це не просто чергова нарада. Це момент, коли університет усвідомлено робить крок від традиційної освітньої моделі до моделі випереджальної ‒ тієї, що готує фахівців не для вчорашнього дня, а для світу, який тільки формується.

Educational programs towards the future: guarantors discussed the integration of sustainable development principle

On November 13, a strategically important meeting took place within the walls of Bila Tserkva National Agrarian University ‒ Vice-Rector for Educational and International Activities Tetyana Dyman held a meeting with guarantors of educational programs.

The focus was on the integration of sustainable development ideas into University education.

Vice-rector presented in detail the progress of the COPILOT project ‒ EIT HEI Initiative (Higher Education for Sustainable Innovation), which is becoming not just an international initiative, but a real instrument for the modernisation of higher education.

Particular attention during the meeting was paid to the project directions and the participants' completion of specialised courses.

The figures and facts presented by prof. Dyman T. M. testify to active work: university teachers and students join educational modules that expand their competencies in the field of innovative technologies.

But the main question facing the guarantors of educational programs was of a different order: how to make this knowledge not episodic, but systemic?

A key moment of the meeting was the Vice-Rector's appeal to the guarantors of educational programs with a specific task: to consider the possibility of introducing into educational programs elements related to technologies in the field of sustainable development ‒ Sustainable Energy & Clean Technologies (SECT).

This is not a formal requirement, but an urgent need of the time. The modern world requires specialists to have not only deep knowledge in their field, but also an understanding of sustainability principles, the ability to think ecologically, apply clean technologies and seek energy-efficient solutions.

Agrarian education ‒ especially, since agriculture can become either a destroyer of ecosystems or a driver of sustainable development.

Bila Tserkva National Agrarian University already has a powerful base for such changes: operating solar power plants, experimental installations for biofuel production, experience in using biomass for heating.

All this is not museum exhibits, but living examples that can be integrated into the educational process.

Now the guarantors of educational programs face a creative task: to find organic entry points for the topic of sustainable development in the disciplines of various specialties.

This can be a separate module, these can be practical classes based on university green energy facilities, these can be coursework and diploma projects with real innovative cases.

The meeting on November 13 is not just another meeting. It is a moment when the university consciously takes a step from the traditional educational model to an advanced model ‒ one that prepares specialists not for yesterday, but for a world that is only just forming.